-
1 чин
1) чин, -убез чино́в — ( запросто) без церемо́ній; за́просто
в чина́х быть — бу́ти в чина́х
кла́ссные чины́ — юр. кла́сні чини́
[не] по чи́ну — [не] по чи́ну
чин чи́на почита́й — чин чи́на шану́й (поважа́й), поважа́й ста́рших чи́ном
чин чи́ном, чин по чи́ну — як слід, як годи́ться
2) (служащий, чиновник) чин, -а\чин держа́ть (пра́вить) — дотри́мувати (доде́ржувати) зви́чаю
4) церк. чин, -у -
2 чин
Iправильний, справжній, правильно, вірно О.IIпісляйм. про, для, задля, через СБ, М, СГ; не чин чому, для чого СГ, М; аон чин про нього СБ; пор. ичин, ичӱн, ӱчӱ, ӱчӱн, чӱн. -
3 чин
матем.; техн.; физ. де́йствие -
4 чинённый
прич.начи́нений -
5 чинёный
прил.ла́таний -
6 чин
чи(н) порѧ́докъ.Лексис, Сирѣчь реченїя, Въкратъцѣ събранъны и из словенскаго языка на простый рускій діалектъ истолъкованы > чин
-
7 Чинҗене
прізв. -
8 чинҗене
СМ, БТ, У, К; пор. чингене, чинд'ене. -
9 чинҗенечас(ы)на
СМ. -
10 чинҗенеҗас
по-циганськи К. -
11 капитанство
(чин) капітанство; (капитанствование) капітанування.* * *капіта́нство -
12 Капральство
(чин) капральство, (время) капралування. -
13 Комендантство
(чин) комендантство; (время) комендантування. -
14 czyn
[чин]mвчинок, подвиг, дія -
15 ყაიდა
чин; манера -
16 måde
чин, манера -
17 vis
чин, манера; мудрий; впевнений, запевнений, упевнений, переконаний; визначений; певний -
18 rank
1. n1) ряд, низка2) шеренга, шерега3) pl (the ranks) армія; військова служба4) pl рядовий і сержантський склад (в Англії тж other ranks)5) порядок; струнке розташування6) звання, чин; гідність; посада, службове становище; ранг (дипломатичний тощо)all ranks — військ. весь особовий склад; усі офіцери і солдати; усі без винятку
7) категорія, розряд, клас8) високе становищеpride of rank — пихатість, зарозумілість
9) стоянка таксі10) горизонтальна лінія (на шахівниці)rank and file — а) військ. рядовий склад; солдати, рядові; б) рядові представники (члени) (організації); в) звичайні люди
to take rank with smb. — а) військ. бути рівним з кимсь за званням; б) бути з кимсь однієї категорії
2. adj1) буйний, пишний, розкішний (про рослинність)2) зарослий3) тучний, родючий, жирний (про ґрунт)4) розм. сильний; потужний; швидкий5) густий; численний6) згірклий, зіпсований, протухлий, вонючийrank butter — згіркле (ївке) масло
to grow rank — згіркнути, протухнути, зіпсуватися
7) огидний, мерзенний, брутальний8) явний, очевидний; справжній, сущий9) грубий, цинічний, паскудний10) розпусний, хтивий11) надмірний3. v1) шикувати в шеренгу; ставити в ряд2) шикуватися, вишиковуватися в рядto rank past — проходити шеренгами, проходити урочистим маршем; дефілювати
3) класифікувати; відносити до певної категорії; давати оцінку4) належати до певної категорії5) займати (посідати) певне місце6) займати вище становище; бути старшимto rank smb. in age — бути старшим від когось за віком
7) займати високе становище; посідати перше місцеrank off — виступати в похід (шеренгами, строєм)
* * *I n1) ряд2) вiйcьк. шеренга; ( the ranks) pl армія; військова служба; pl рядовий, сержантський склад ( other ranks)3) порядок; струнке розташування4) звання; чин; достоїнство; посада, службове становище; ранг ( дипломатичний)rank badge — вiйcьк. знак розрізнення; категорія, розряд, клас; високе положення
persons of rank — аристократія; високопоставлені особи
II vpride of rank — зарозумілість; мaт. ранг
1) шикувати в шеренгу; вишиковувати в ряд; розставляти; шикуватися в шеренгу; шикуватися в ряд; проходити шеренгами; мaт. ранжувати, розташовувати в порядку зростання або спадання2) класифікувати; відносити до якої-небудь категорії; давати оцінку; відноситися до якої-небудь категоріїto rank as a citizen — мати статус громадянина, користуватися правами громадянства; займати, посідати яке-небудь місце
3) aмep. займати, посідати більш високе положення; бути старшим; займати високе положенняIII a1) буйний, пишний, розкішний ( про рослинність); який надмірно розрісся; зарослий2) c-г. тучний, родючий ( про ґрунт)IV a1) прогірклий, зіпсований, тухлий, смердючий2) огидний, мерзеннийrank injustice — кричуща несправедливість; явний, сущий; страшенний
3) грубий, цинічний, паскудний -
19 brevet
1. n1) військ. позачерговий чин, позачергове звання2) жалувана грамота3) посвідчення пілота2. vприсвоювати позачерговий чин (позачергове звання) із збереженням попереднього окладу* * *I n; військ.1) позачерговий чин, позачергове званняII vприсвоїти позачерговий чин, позачергове звання зі збереженням колишнього грошового утримання -
20 order
1. n1) порядок, послідовність; розташування, розміщення (в певному порядку)the order of the seasons — послідовність (зміна) пір року
2) спокій, заведений порядок3) справність; добрий стан, ладto get out of order — зіпсуватися, вийти з ладу
4) добрий фізичний стан5) регламент; правила процедури; порядок ведення (зборів тощо)6) суспільний лад, устрій7) військ. стрій, бойовий порядок8) мат. степінь9) ряд10) архт. ордер11) наказ, розпорядження; інструкціяoral order — військ. усний наказ
12) дозвіл; перепустка; ордер13) вексель, чек14) замовленняmade to order — виготовлений (зроблений) на замовлення
15) амер. порція, замовлення (в ресторані)16) верства суспільства, соціальна група17) військ. ранг; чин; звання18) орден; відзнакаthe order of Merit — орден «За заслуги»
19) рицарський (релігійний) орден20) товариство, організація (приватних осіб)21) церк. група духовних осіб22) pl духовний сан23) церк. один з дев'яти чинів ангелів24) рід; сорт; властивість25) зоол., бот. ряд; підклас26) амер. стиль, тенденціяa tall order — важке завдання, надмірна вимога
in order that, in order to — для того, щоб
on the order of — приблизно, орієнтовно; щось на зразок...
in short order — швидко, негайно
order of business — а) порядок денний (зборів тощо); б) питання (пункт) порядку денного
order of the day — а) порядок денний; б) парл. питання, призначене для розгляду на певний день
2. v1) наказувати; розпоряджатися2) посилати; відсилати3) призначати; приписувати (ліки)4) замовляти5) упорядковувати, доводити до ладу6) розташовувати, розкладати (в певному порядку)7) висвячувати в духовний сан8) визначатиorder arms! — військ. до ноги! (команда)
* * *I n1) порядок, послідовність; розташування, розміщення ( у певному порядку)2) справність, порядок, хороший стан; хороший ( фізичний) стан3) порядок, спокій; заведений порядок; дотримання закону, правил4) лад5) порядок ведення ( зборів); правила процедури, регламентon a point of order — по процедурі, відповідно до процедури /регламенту/
in order — відповідно до правил, до регламенту; доречний; природний; логічний
6) вiйcьк. шикування, стрій7) мaт. порядок, степінь8) apxiт. ордер9) ряд10) наказ, розпорядження; інструкція11) icт. дія12) ордер; дозвіл; пропуск; контрамарка13) вексель; чек14) замовлення15) aмep. порція, замовлення ( у ресторані)16) верства суспільства; соціальна група17) вiйcьк. ранг; чин, звання18) відзнака; орден19) кавалери одного (того ж) ордена20) лицарський або релігійний орден21) товариство, організація ( приватних осіб)22) цepк. група духовних осібholy /full/ orders — духівництво, духовенство
minor orders — церковні служники (псаломщики, читці, воротарі); pl духовний сан; один з дев'яти чинів ангелів
23) рід, вид, сорт; властивість24) зooл., бoт. ряд; підклас; порядок25) aмep. стиль; тенденція26) aмep.; c-г. кондиційний стан тютюнового листа, вологість листя тютюнуII v1) наказувати; розпоряджатися2) направляти, посилати3) призначати, прописувати ( ліки)4) замовляти5) упорядковувати; приводити в порядок6) розташовувати, розподіляти ( у певному порядку)7) aмep.; c-г. приводити листя тютюну в кондиційний стан9) визначати, зумовлювати
См. также в других словарях:
чинёный — чинёный, чинёная, чинёное, чинёные, чинёного, чинёной, чинёного, чинёных, чинёному, чинёной, чинёному, чинёным, чинёный, чинёную, чинёное, чинёные, чинёного, чинёную, чинёное, чинёных, чинёным, чинёной, чинёною, чинёным, чинёными, чинёном,… … Формы слов
Чин-Иен — «Чин Иен» («Чжэньюань») 鎮遠 … Википедия
ЧИН — ЧИН, чина, мн. чины, муж. 1. Степень служебного положения государственных служащих, гражданских и военных (дорев., загр.). В дореволюционной России было четырнадцать классов чинов. Чин десятого класса. Офицерские чины. Высокий чин. Низкий чин.… … Толковый словарь Ушакова
Чин Мяо — кит. трад. 井淼 (пиньинь Jǐng Miǎo) … Википедия
Чин (значения) — Чин многозначный термин: Чин степень служебного положения, установленное при военной, статской (гражданской) и придворной службе «Табелем о рангах» при императоре Петре I в России до 1918 года. Ангельский чин то же, что великая… … Википедия
чин — а; мн. чины; м. 1. В России до 1917 г.: разряд, класс военных и гражданских служащих, получаемый по установленному порядку; лицо этого разряда, класса. Полковничий ч. В чине поручика. Получить ч. Гражданский ч. Младший, старший ч. Ч. офицера,… … Энциклопедический словарь
Чин-сан — альтернативная система рангов игроков в го (бадук) , которую с 2007 года развивает РОО «Федерация Го». Содержание 1 Учредители 2 Степени системы … Википедия
чин — ЧИН, а, мн. ы, ов, муж. 1. У военных и гражданских служащих: служебный разряд (класс). Гражданские чины. Офицерские чины. Повышение в чине. 2. обычно мн. Чиновник, служащий, представитель какого н. ведомства (также ирон.). Чины дипломатического… … Толковый словарь Ожегова
чин — Устав, обряд, порядок; достоинство, звание, сан. Ср. . См. план, порядок, степень, церемония . принять ангельский чин, производить в чин... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999 … Словарь синонимов
Чин Джон О — Общая информация Полное имя Чин Джон О Оригинальное имя кор. 진종오 Гражданство … Википедия
Чин-Иен (броненосец) — Чин Иен (Чжэньюань) 鎮遠 Чин Иен, захваченный японцами в Вэйхае … Википедия